Читать книгу Острів Дума онлайн

122 страница из 232

Будинки між Великою Ружею і Ель Паласіо всі були в стилі, котрий я звик для себе визначати як «бляклу флоридську потворність». Більшість з них, окрім одного, стояли замкнуті, з зачиненими воротами. Під’їзд до єдиного винятку було перегороджено двома колодами з вицвілими трафаретними написами: «ЗЛІ СОБАКИ ЗЛІ СОБАКИ». Поза домом злих собак починалася територія гасьєнди. Її було огороджено міцною, фарбованою під тиньк стіною заввишки футів з десять[52], покритою помаранчевою черепицею. Така ж помаранчева черепиця – покрівля самого будинку – височіла над двором кутастими ухилами проти синього, без цяточки неба.

– Перетрахані психопати, – сказала Ілса, певне підчепила зворот від свого бойфренда-баптиста. – Садиба наче з Беверлі-Гіллз.

Стіна тягнулася вздовж східного узбіччя вибоїстої дороги принаймні вісімдесят ярдів[53]. Жодних написів «ПРОХІД ЗАБОРОНЕНО» там не було, сама ця стіна дозволяла ясно зрозуміти ставлення її хазяїв до комівояжерів і проповідників мормонства. В стіні зяяли навстіж розчинені залізні ворота. А у воротах сиділа…