Читать книгу Острів Дума онлайн

182 страница из 232

– Здогадуюсь, що на банківському рахунку міс Істлейк.

– Саме так. Міс Елізабет Істлейк. Зважаючи на її вік – вісімдесят п’ять – можеш називати її Старенька Міс. – Його знову почав розбирати сміх, він струснув головою і промовив: – Я мушу перестати. Втім, щиро скажу, давненько вже я не мав нагоди з чогось так від пуза нареготатися.

– Та й зі мною та сама історія.

Він подивився на мене – безрукого, з одного боку зшитого на живу нитку – і кивнув. Відтак ми просто мовчки дивилися на затоку. Я давно знав, що до Флориди люблять приїздити люди старі або хворі, бо тут увесь рік доволі тепло, а зараз подумав, що Мексиканська затока теж грає в цім якусь роль. Просте споглядання спокійної осяяної сонцем площини само по собі зцілює. Це велика річ затока, хіба ні? Достатньо велика, щоб чимало чого скидати в неї, спостерігаючи, як воно зникає.

За якийсь час Ваєрмен промовив, вказуючи великим пальцем собі через плече на білі стіни під помаранчевою черепицею.

– А хто володіє будинками, що розташовані між оцим та твоїм, як ти вважаєш? Цей, до речі, на плані графства позначено як Гніздо Чаплі, але я його називаю El Palacio de Asesinos.