Читать книгу Острів Дума онлайн

184 страница из 232

– Ти хочеш сказати, що він весь належить їй?

– Це складно навіть для такого хлопця, як я, котрий у своєму іншому житті працював юристом, – промовив Ваєрмен. – У прадавні часи її батько володів усім островом, плюс добрячим шматком землі на західному узбережжі континентальної Флориди. У тридцяті роки він продав усе, крім цього острова. Північна частина Думи належить міс Істлейк, тут нема жодних сумнівів. – Ваєрмен махнув рукою, вказуючи на північний кінець острова, на ту його частину, котру він пізніше охарактеризує так: «Гола, як піська стриптизерки». – Земля, з будівлями на ній, від Гнізда Чаплі (найкомфортабельнішої тут садиби) до твоєї Великої Ружі найрентабельніша. Вона дає прибуток, який їй навряд чи потрібен, бо батько залишив їй і її сестрам mucho dinero[76].

– А скільки їх у неї?..

– Жодної душі, – відповів Ваєрмен. – Дочка Хрещеного Батька остання, – він пирхнув і затряс головою.

– Я мушу перестати її так називати, – сказав він радше самому собі.

– Якщо це так. Мені цікаво, чому решта острова не забудована. Зважаючи на будівельно-квартирний бум у Флориді, мені це видалося диким з першої миті, тільки-но я переїхав міст.