Читать книгу Загадкова кімната онлайн

69 страница из 105

Роззираюся, щоб переконатися, що нічого не забула. Волога пляма біля вікна помітно збільшилася. Тепер це ціла смуга, яка повзе похилою стелею до однієї зі стін. Я вирішую, що тиснутиму на Джека, допоки він усе не полагодить. У мене немає наміру відступати, хай навіть я достеменно знаю, що нічого він не ремонтуватиме. Він, либонь, сподівається, що кінець кінцем проживання в цій кімнаті стане загрозою для здоров’я і цього буде достатньо, щоб витурити мене звідси, коли похолоднішає на вулиці.

І дарма він цього сподівається.

Чую, як риплять сходинки. Хтось піднімається нагору. Зупиняється. Потім знову чути рипіння й м’які кроки сходовим майданчиком. Я зараз не в тому настрої для другого раунду двобою з Джеком, який надумав мене залякувати. Цього разу я горлатиму так, що аж стіни труситимуться.

Хапаю стілець, що стояв біля столу, підпираю ним дверну ручку.

Витягаю перцевий балончик і персональну тривожну кнопку, яку я придбала в обід. Серце в мене так заходиться, що я аж чую ці удари. Міцно стискаю балончик. Западає довга тиша. А потім хтось легенько стукає у двері.