Читать книгу Просто гра онлайн
44 страница из 86
– Значить, зроблю! Не люблю тріпохвостів! – відповів друг.
Розділ 9
Наталія зустрілася з Ірою, і подруги надвечір пішли погуляти в парк. Сонце неквапливо котилося за обрій, поступаючись місцем теплому безвітряному вечору. Денна спека відступала, даючи змогу людям бодай трохи від неї відпочити.
Наталія купила дві пачки пломбіру, і подруги знайшли вільне місце на лавці, щоб спокійно посмакувати морозивом.
– Ледь відпрацювала сьогодні, – пожалілася Ірина. – Спека, на ринку людей мало. Як хто йде, то за купальником чи продуктами, а я стою зі своїми трусами, хай би їм грець, як телепень! Заробітків нуль!
– То візьми вихідні, якщо торгівлі немає, – порадила Наталія, лизнувши верхівку морозива, схожу на сніжну маківку гори.
– Ти що?! Так хоча б за вихід заплатили. На хліб та пів кіло макаронів вистачило, – пояснила дівчина. – Дорогою купила пару помідорів, тож є що поїсти. А ти чого така кисла? Ніби ж є що на стіл поставити.
– Щастя не тільки в їжі, і навіть не в грошах, – зітхнула Наталія і розповіла про останню розмову з Іллею. – Відчуваю, що він щось задумав, а на серці тривога. Боюсь, щоб кудись мій Ілько не вляпався.