Читать книгу Просто гра онлайн

48 страница из 86

– Як тебе звати? Хто ти? – запитав Латиш.

– Я? Ілля, – невпевнено промовив юнак. – Працюю автослюсарем. Ось…

– І що ти хотів від мене, Ілле, що працює автослюсарем?

– Перепрошую, як мені до вас звертатися?

– Я з тобою дітей не хрестив, тож, як усі, – Латиш.

– Я хотів би відкрити власний відеосалон, – сказав Ілля, так і не наважившись назвати чоловіка Латишем. – Тобто куплю відак, орендую приміщення, буду купувати касети з бойовиками, де Джекі Чан у головній ролі, а ще – еротику.

– Гарна задумка. А я до чого?

– Справа в тому, що я не маю стартового капіталу, – тихо промовив Ілля.

– Зовсім на нулі?

– Так, – зітхнув юнак.

– Багато хто хоче стати бізнесменом, а на ділі виходить далеко не в усіх, – зауважив Латиш.

– Я все до дрібниць продумав і прорахував! – запевнив його Ілля. – Тож я хочу просити вас дати мені гроші в борг. Будь ласка!

– Я даю під десять відсотків щомісяця. Впораєшся? – Латиш пробурив його поглядом.

– Впораюсь!

– Скільки ти хочеш і на який термін? – поцікавився чоловік.

Ілля відповів, що йому вистачить сім тисяч зелених.