Читать книгу Загадкова кімната онлайн

71 страница из 105

Марта, схоже, нервується, тому що тиняється кімнатою, роздивляючись речі, наче в’язничний оглядач, а я все дивлюся на неї. Вона зупиняється біля столу, наче сподіваючись щось на ньому знайти. Зводить на мене очі, й досі трохи нервуючись після сцени там, унизу, аж тоді чарівно всміхається.

– Ви не проти побалакати, Лізо? Отак от, знаєте, як жінка з жінкою?

– Не проти.

Вона може «балакати» зі мною скільки влізе, але це геть нічогісінько не змінить – я звідси не поїду. Не заберуся з цього будинку. З цієї кімнати.

Марта сідає на стілець біля столу й схрещує стрункі ноги.

– Я не часто таке роблю, – попереджає завчасно і, не давши мені нагоди відповісти, витягає з кишені пачку цигарок.

Намагаюся не виказати подиву. Марта плюс цигарки – поєднання, яке вперто не вкладається у мене в голові. Ця жінка здається надто витонченою для того, щоб у цих прегарних губах опинилася така банальність, як цигарка. Дивлюся, як вона курить, – а подивитися, далебі, є на що, адже вона влаштовує з цього справжній перформанс. Ледь скривившись, розпалює цигарку. Дим клубочиться навколо неї, а вона тримається з природною вишуканістю зірки фільму в жанрі нуар із золотого періоду Голлівуду. Така собі красуня, чий коханець щойно застрелив її чоловіка, то ж вона тепер переймається, що їх вистежить ФБР. Вона не питає, чи я не проти того, щоб вона курила, і не пропонує пригостити мене цигаркою. А я проти, ще й як.