Читать книгу Згодом онлайн
51 страница из 73
Вона знову взяла мене за зап’ястя і стисла так сильно, що залишилися синці. Я побачив їх згодом, тієї ночі.
– Він може й досі бачити.
10
Ми скористалися драйв-іном у «Бургер Кінгу» Таррітауна, і я отримав обіцяний «Вопер». І шоколадний шейк. Мама не хотіла зупинятися, проте Ліз наполягла.
– Ті, він росте. Йому потрібен хавчик, навіть якщо тобі – ні.
За це вона мені подобалась, і ще за інші речі подобалась, але були й такі речі, які мене напружували. Важливі речі. До цього я ще дійду, доведеться, а поки що скажу так: моє ставлення до Елізабет Даттон, детективки 2-го класу з Департаменту поліції Нью-Йорка, було неоднозначним.
Вона ще дещо сказала перед тим, як ми дісталися Кротона-на-Гудзоні, і я маю про це згадати. Вона просто підтримувала розмову, але згодом (так, знову це слово) цей факт виявився важливим. Ліз сказала, що Гранатомет зрештою скоїв убивство.
Чоловік, який сам себе називав Гранатометом, час від часу з’являвся в локальних новинах протягом останніх кількох років, особливо на каналі NY1, який мама дивилася майже щовечора, коли готувала вечерю (а іноді – й поки ми їли, якщо день видався багатим на новини). Гранатометове «царство терору» – спасибі, NY1 – насправді існувало ще до мого народження, він був щось типу міська легенда. Ну знаєте, як Слендермен або Людина з гаком. Тільки замість гаку – вибухівка.