Читать книгу Згодом онлайн

50 страница из 73

– Я вже два роки жонглюю рахунками, жодного не залишила несплаченим. Іноді я відсувала вбік маленькі, щоб оплатити великі, а іноді – великі, щоб оплатити купу дрібних. Але електрику нам не відрізали, і голодними ми не сиділи. Правда ж?

– Ага-ага-ага, – я сподівався викликати в неї усмішку. Не вдалося.

– А тепер… – Вона знову смикнула себе за гривку, від чого та геть злиплася. – Тепер пів десятка проблем вилізли одразу, а клята Видиральна податкова служба – головний шакал у зграї. Я тону в борговому морі. Сподівалася, що Ріджис мене врятує. Але сучий син склеїв ласти! У п’ятдесят років! Хто вмирає в п’ятдесят дев’ять, якщо не важить сто п’ятдесят кіло і не ширяється?

– Люди, в яких рак? – підказав я.

Мама слізно пирхнула носом і смикнула свою горопашну гривку.

– Спокійно, Ті, – пробурмотіла Ліз. І притулила долоню до маминої шиї, але сумніваюся, що мама це відчула.

– Та книжка могла б нас урятувати. Книжка, ціла книжка, і ніщо, крім книжки. – Вона несамовито реготнула, чим налякала мене ще більше. – Я знаю, що він написав лише кілька розділів, але про це ніхто не знає, бо він ні з ким не спілкувався, крім мого брата, доки Гаррі не захворів, а потім мене. Він не накидав сюжет і не писав нотаток, Джеймі, бо вважав, що це сковує творчий процес. А ще тому, що він цього не потребував. Він завжди чітко бачив перед собою напрямок.