Читать книгу Де живе свобода. Її полиновий присмак онлайн
81 страница из 89
– Ти наївся? – пошепки запитав Роман.
– Здається, так, – тихо відповів Родіон і взяв у руки пластиковий стакан з прохолодним компотом.
Розділ 21
Віталія повернулась у місто вже зовсім з іншим настроєм. Вона знала, що сумніви та депресивний настрій її покинули, і відчувала у собі впевненість і сили. Дорогою додому зайшла у кафе, поспіхом щось перехопила, закусила десертом з морозива. Потім пішла до супермаркету, швидко знайшла потрібний відділ, купила додому хлібець та їжі на пару днів. Віталія була налаштована діяти рішуче: у її житті мали настати зміни, і вони будуть залежати від її рішення.
«Досить пливти за течією і поливати сльозами свій шлях!» – так вона вирішила ще там, коли була у Володимира.
Вдома вона прийняла душ з дороги, передягнулася і поглянула на годинник – за годину її мама вже мала повернутися з роботи і бути вдома. Саме з розмови з нею мали початися зміни у житті жінки, тому вона не стала чекати й поспішила на зустріч.
Віталія підходила до будинку, коли зі службової чорної автівки з тонованим склом вийшла Маргарита Варфоломіївна і поважно понесла своє огрядне тіло до подвір’я. Жінка зробила вигляд, що не помічає доньку, аж поки та її не гукнула.