Читать книгу Радислава. Історія одного кохання онлайн

19 страница из 77

– Яка ж ти красива, жоно моя.

Вуста тремтіли, коли прошепотіла тихо:

– Ти теж гарний, муже мій…

Мстислав Борисович підняв сильну руку свою й торкнувся її зачервонілого личка шорсткою на дотик долонею, змусивши Радиславу задрижати від того доторкання. Потім він нахилився й торкнувся її вуст своїми теплими вустами – перший подружній поцілунок у тиші та затишку великої світлиці. Й Радиславі поцілунок той сподобався. Вона навіть заплющила очі й вся прилинулася до мужа свого, відчуваючи, як він обіймає її… А потім з ним трапилося щось незрозуміле. Поцілунок його втратив ніжність та приємність для неї, вуста заробилися наполегливими й наче грубими, а руки почали обіймати з такою силою, що Радислава відчула біль від тих обіймів. І він уже зовсім не звертав уваги на її слабкий супротив тій грубості – цілував й одночасно роздягав, ледь не розриваючи дорогий китайський шовк, і щось вдоволено гарчав нелюдяним голосом, кинувши її на ложе й налігшись зверху важким дужим тілом. Його руки нишпорили її ніжним недоторканим тілом, й Радислава не розуміла в ту хвилину зовсім, про яке задоволення промовляли матінка та Миланія, – сама вона ніякого задоволення не відчувала. Навпаки, нею продовжував володітися страх та незручність від дотиків мужа, котрий у ту ніч зовсім не нагадував більш того Мстислава Борисовича, до котрого вона вже звиклася за час їхнього знайомства. Він наче на незнайомця перетворився й робив такі речі, від яких горілося ярим вогнем лице й бажалося, аби все те закінчилося щонайшвидше…