Читать книгу Винуваті люди онлайн
51 страница из 113
Розділ 5
Була субота, свято Маковея. Шикарну вулицю Італійську ще не вимели як слід, бо двірники сьогодні встали пізніше. Святкового дня Петербург прокидався довше й із великою неохотою. Василь глибоко затягнувся столичним повітрям, яке хоч і відгонило трохи болотом, усе ж видавалося чистішим після наскрізь прокуреного номера графа Владіслава. Василь зайшов у булочну, що була на першому поверсі прибуткового будинку, де граф винайняв дві кімнатки, і купив пиріжок за грошик. Їсти хотілося так, що аж шлунок зводило, але граф Владіслав видавав із кожним днем дедалі менше й менше добових, а власні кошти, зашиті в підкладку піджака, Василь чіпати не хотів, бо то були гроші на їхнє з Марусею весілля. Від голоду він аж сплюнув під ноги. Зроду-віку так не робив, але тут, у столиці, надивився всяких звичаїв і мимохіть перебрав деякі з них. Камінні каріатиди десь високо під карнизом закотили очі від смутку, на який мали свої причини, але Василеві чомусь здалося, що вони плачуть за ним і що нічого, крім печалі, йому це дивне місто не принесе.