Читать книгу Загадкова кімната онлайн

83 страница из 105

Опинившись на першому поверсі, відчуваю запах бекону. Хтось уже прокинувся. Мабуть, то поганий хлопчик Джек, Марта з беконом якось не співвідноситься – радше уже з вудженим лососем і яєчнею. Може, варто зазирнути на кухню, щоби пересвідчитися, чи чисто на горизонті?.. Та грець з ним, я ж плачу грубі гроші за право жити тут, і немає чого скрадатися коридорами непроханим привидом. Рушаю далі й чую, як нагорі зачиняються двері. То, без сумніву, прокинулася Марта.

Хвалити Бога, в кухні й духу Джекового немає. Йду в туалет, затим у душ, який мені зараз конче потрібен. Почуваючись трохи підсвіженою, роблю собі чашку чаю, кілька тостів і виходжу з кухні. Нагору не йду, натомість заходжу до просторої вітальні з блідо-блакитними стінами, мармуровим каміном і величезним дзеркалом, завдяки якому кімната здається удвічі більшою, ніж вона є насправді. В іншому її кінці стоїть масивний рояль. Я роблю те ж саме, що й першого свого вечора тут. Заплющуюся й зосереджуюся, намагаючись зрозуміти, чи хоче цей будинок щось мені розповісти. Потім розплющуюсь і всотую в себе кожну дрібничку в кімнаті. Але намарно.