Читать книгу Загадкова кімната онлайн

88 страница из 105

– Нащо ви це робите? – хрипко видушую я. Голос починає тремтіти від люті. – Вам що, в кайф знущатися з тварини? Винесіть її звідси й відпустіть на всі чотири сторони!

Джек цокає язиком.

– Не можу. А що, як вона вернеться?

Цей бовдур мене вже дістав.

– Це ж ви запустили її в мою кімнату, так?

– Я?! – перепитує він зневажливо. – Та не верзіть ви дурню! Моя дружинонька чітко і ясно наказала мені триматися від вас якнайдалі, і саме це я й робив, допоки ви не загорлали так, наче до вас завітав сам Фредді Крюгер!

Не вірю жодному його слову. Це ж яким чином миша могла потрапити в мишоловку на горішньому поверсі будинку? Він, мабуть, десь упіймав ту малу почвару, запхав її в мишоловку й залишив у моїй кімнаті, щоб я на неї натрапила. Такий собі театр абсурду, щоб дошкулити мені.

От що за звук, схоже, я чула, коли спустилася на перший поверх. Тоді щось грюкнуло нагорі. Це він вийшов з їхньої спальні з мишею й прослизнув до моєї кімнати. От паскуда!

З вигуком огиди Джек виходить, а за кілька хвилин повертається. В одній руці в нього й досі мишоловка з мишею, а в другій щось схоже на відрізок свинцевої труби. Дуже обережно він кладе безпорадну мишу на підлогу. Кидає на мене погляд, очі блищать. А тоді здіймає трубу й б’є. Він не просто вбиває тваринку – він її роздушує з невимовною жорстокістю. Миша перетворюється на місиво хутра й плоті, білі фарбовані мостини забризкані червоною кров’ю.