Читать книгу Згодом онлайн

57 страница из 73

– Може, він нагорі. Я там ніколи не була, але якщо він помер у ліжку… чи у ванній… він може все ще бути…

– Сумніваюся, що він помер на троні, як Елвіс, але підозрюю, що це можливо.

Тут я розсміявся, бо мене завжди смішило, коли унітаз називали троном. Однак миттю вмовкнув, побачивши мамине лице. Справа була серйозна, а вона втрачала надію. Надвір виходили двері кухні. Мама покрутила ручку – було замкнено, як і вхідні двері.

Вона повернулася до Ліз.

– Може, ми…

– Навіть не думай, – сказала Ліз. – Ламати замки ми не будемо, Ті. В мене й так купа проблем у Департаменті, без того, щоб спрацювала сигналізація в будинку віднедавна покійного автора бестселерів і нам довелося пояснювати, що ми тут робимо, коли приїдуть хлопці з «Брінксу» чи «Ей-Ді-Ті»[7]. Чи місцеві копи. А до речі, про копів… він помер на самоті, так же? Його знайшла хатня робітниця?

– Так, місіс Квейл. Вона мені зателефонувала, я тобі розказувала…

– Копи захочуть поставити їй кілька запитань. А може, вже ставлять. Вони або судмедексперт. Не знаю, який у них тут в окрузі Вестчестер порядок.