Читать книгу Де живе свобода. Її полиновий присмак онлайн
53 страница из 89
– Ти можеш його знайти?
– Ні. Мама не зізнається, хто він.
– Ти маєш повне право знати.
– Вона каже, що мій батько сперматозоїд.
– Це жорстоко.
– І я виросла у цьому, але мені дуже хотілося б мати такого батька, як ви. Поруч з вами мені спокійно, надійно і затишно.
– Я стану твоїм батьком, – пообіцяв Володимир і додав: – Нехай навіть хрещеним.
– Дякую! – промовила Віталія розчулено і поцілувала його у щоку.
Від того стиснулося серце самотнього чоловіка і грудка стиснула горло.
– Ходімо, доню. Нам час повертатися! – сказав він, відвернувшись від жінки, щоб та не помітила його зволожені очі.
Розділ 14
Роман помітив, що Родіон не знаходить собі місця й увесь час дістає свій мобільник і перевіряє вхідні дзвінки та повідомлення. Він здогадувався, що друг чекає дзвінка від Віталії. Був вечір суботи, а жінка чомусь йому не телефонувала.
– Сам би їй подзвонив, – порадив Роман, сівши на лавку поруч.
– У неї телефон вимкнений, – відповів Родіон.
– Може, просто розрядився.
– Може бути, – зітхнув Родіон.