Главная » Де живе свобода. Її полиновий присмак читать онлайн | страница 59

Читать книгу Де живе свобода. Її полиновий присмак онлайн

59 страница из 89

Ввечері він зустрівся з Родіоном за вечерею. Друг був набундючений і мовчазний.

– Я тебе чимось образив? – запитав Рома.

– Та ні, – промовив Родіон невдоволено.

– Не дзвонила?

– Ні.

– Не накручуй себе, все буде добре, – сказав Роман.

– Сподіваюсь, – відповів хлопець і додав: – Це ти мені вибач. Я нервую, як ніколи.

– Проїхали! – промовив задоволено Рома і щиро всміхнувся.

Розділ 15

Дорогою додому Віталія довго мовчала, поринувши у роздуми. Здавалося, що їй на плечі давить тягар, який не можна винести, і жінка йшла, опустивши плечі, повільно, ледь переставляючи важкі ноги. Володимир запропонував їй зупинитися і перепочити, Віталія залюбки погодилася. Вони присіли на горбок у густу траву, і чоловік дістав бутерброди.

– Я не хочу, – промовила Віталія.

– Бери і їж! – наполегливо і дещо грубо промовив чоловік.

Вона, як слухняне дівча, взяла бутерброд, відкусила і почала їсти.

– Не можна так себе мучити! – сказав їй Володимир.

– Не я себе мучу, провина стала моєю вічною мукою, – сумно промовила жінка. – Я помилилася, і розплата за помилку була гіркою!

Правообладателям