Читать книгу Винуваті люди онлайн
106 страница из 113
– То ви даєте слово шляхтича, що більше не лишите Марусю на поталу?
Сама ж Маруся, яка вже впоралася із самоваром, тепер стояла за дверима та слухала, як батько з чоловіком учергове вирішують її долю.
Розділ 8
Історія зі скринею була лише початком дрібних і не дуже прикрощів, які сипалися на Марусю звідусіль і робили її життя нестерпним. Усі в домі Ясенських дерли писок перед молодою пані, наслідуючи Зосію. Одарка, гладка куховарка, вороже вкняпилася в Марусю, коли та порадила додати в борщ лаврового листа. «Ідіть ви, пані… до своїх панських справ!» – Дарка грюкнула дверима кухні просто перед носом у новоспеченої Ясенської. Коли ж Маруся прогулювалася садком чи заглядалася на клумби, кухарка тривожилася й позирала у вікно. У садку працював її чоловік Федір, якого молода пані могла причарувати, як причарувала немудрого Юліана Казимировича. «Чарівниця-чортівниця…» – шипіла вслід Марусі стара, зсохла, наче тріска, Пріся, яка була колись за няньку Зосії та Юліанові, а тепер доживала віку коло них.